дитина проявляє агресію

Дитина проявляє агресію. Що робити, якщо дитину цього навчили в школі?

Понравилась статья? Поделитесь ею!

Триває наша серія статей на тему агресії у дітей. В першій частині досліджень ми розмірковували про причини агресії у дітей, пасивний і активний тип агресії, агресію у кіно та іграх, тести з лялькою Бобо. У другій частині досліджень ми розглядали сторону батьків, стиль виховання яких може або підсилити, або зменшити силу агресії. А в цій статті зосередимося на стороні вчителів. Що робити, якщо бути агресивною дитину вчать у… школі? Чому дитина проявляє агресію у школі? Що робити з бійками у класі? Як зменшити градус агресії у школярів? З Вами Ірина Іваськів і нові тези для обговорення – спробуємо без звинувачень і упередження поміркувати про те, який вплив на формування агресії у дитини може мати шкільне життя?

булінг

Зверніть увагу на підбурювачів бійок

Якщо діти побилися в школі, не спішіть тлумачити інцидент як насильство. Проте, коли бійки за участі однієї дитини або групи дітей стають регулярними і з особливим відтінком злостивості, однозначно ці діти потребують допомоги дорослих.

Найгірше, що можна почати зробити, – засудити найактивнішого забіяку як потенційного злочинця. Але в конфлікті так чи інакше задіяні всі учасники. Тому і відповідальність за конфлікт мають розділити всі учасники.

Навіть якщо дитина стала кривдником, за її спиною може стояти інший (найчастіше непомітний) агресор. Наприклад, дитина, яка полізла битися, попередньо могла стати жертвою вербального чи фізичного насильства.

Подивіться цей короткий ролик. Він зроблений для того, аби простими словами пояснити те, що відбувається зараз на Близькому Сході. Але його зміст дуже легко спроектувати на те, що може відбуватися в школі.

Тому зверніть увагу на тихих підбурювачів бійок, які найчастіше і провокують конфлікти, залишаючись непомітними благополучними милими «янголятами».

Зверніть увагу на вчителів буллерів

Поміркуйте і над діями вчителів у ролику, які могли розібратися в конфлікті, але не зробили цього. Сценарій ролику яскраво висвітлює помилки вчителів:

  • ігнорування конфлікту, зам’яття проблеми, що само по собі потурає розгоранню конфлікту і пасивно вчить і заохочує дітей продовжувати сваритися (реакції від дорослих все одно ж не буде)
  • невміння або небажання розібратися в ситуації, вибір недієвих способів втихомирювання учнів (ефективніше не вимагати тиші чи гримати на учнів, а вислухати учасників конфлікту)
  • не однакове, упереджене ставлення до дітей, постійне покарання одного і того ж самого учня без встановлення істини
  • висміювання і приниження цього учня при всіх, що показує жахливий приклад для інших учнів (якщо вчитель це робить, це буде робити і весь клас, і нещасна дитина потерпатиме і від вчителя, і від однокласників)

Якщо жертвою буллінгу став підліток, ці психологічні травми можуть призвести до суїциду. І час од часу ЗМІ майоріють заголовками про школярів, які наклали на себе руки через травмуючі відносини із вчителем буллером. Як виявити вчителя буллера? Найяскравіший симптом: у дитини погана успішність по одному конкретному предмету. Дитина не просто не хоче ходити в школу, а не хоче ходити в школу саме в той день, коли є цей предмет. Дитина не просто не хоче розмовляти про школу – вона не хоче розмовляти саме про цей предмет. Учень не просто боїться вчителів, він боїться саме цього вчителя.

Попередження конфліктних ситуацій

В Інтернеті є багато порад, що робити, коли проблема вже сталася (як розмовляти з дитиною, як розмовляти з вчителем, куди і як звертатись, якщо розмов недостатньо). Але все ж таки краще попереджувати виникнення таких ситуацій. Тому вибагливо обирайте школу і вчителя. Розмовляйте з класним керівником і вчителями-предметниками, адміністрацією школи, шкільним психологом. Не тоді, коли Вас викликали, а регулярно, протягом всього часу навчання дитини у цьому закладі.

Розмовляючи з вчителями, Ви відчуєте того, з ким у дитини можуть важко будуватися стосунки. Таких педагогів визначити не складно. Їх видають тоталітарний стиль і викладання, і спілкування. Вони підвищують голос не тільки на дитину, а й на Вас. Причому, часто починають це робити ще до того, як Ви відкриєте рота. В них яскраво виражене професійне вигорання – вони не відчувають задоволення від своєї роботи, не хочуть працювати, маніпулюють цим (мовляв, ще слово, і я напишу заяву на звільнення).

Запобіжною звичкою є і щоденне спілкування зі своєю дитиною. Цікавтеся її успіхами, переживаннями, життєвими подіями. Тоді Ви швидко помітите зміни в її поведінці і зможете вчасно відреагувати.

Причини, чому діти б’ються в школі

Та далеко не завжди у складній агресивній атмосфері в класі винний вчитель. Чому дитина проявляє агресію? Інколи учень, що вчиняє бійку, потерпає від складних сімейних обставин або потребує особливого психологічного супроводу через особливості розвитку. Наприклад,  зустрічаються випадки регулярної агресії серед дітей з гіперактивним розладом дефіциту уваги. І в такому випадку важлива консультація спеціаліста.

Загалом за такими складними ситуаціями часто ховається невидимий психологічний й соціальний фон. Ми можемо не знати усього, але реагувати необхідно. Чому діти стають агресорами в колективі? До переліку частих причин, які може помітити педагог та психолог, відносять:

Невміння налагоджувати стосунки з однолітками

Часто діти агресори не вміють гратися та дружити з одноліткам. Навіть якщо хочуть бавитися, то інколи просто не знають як. І допомога педагогів буде доречною. Інтеграція проблемної дитини в колектив буває ускладненою різними факторами. Тому й потребує не тільки терпіння педагога, а й часу. Адже виправити ситуацію за один день точно не вдасться.

Психотравмуючі обставини в родині

Прояв агресії у дітей може бути спровокований життєвими обставинами. Дитина переживає смерть когось з близьких родичів, розлучення батьків, конфлікти між ними тощо.

агресія батьків

Направлення агресії не на батьків, а на однолітків

Токсичні батьки (вербально чи пасивно) також можуть провокувати напади агресії у дитини. Якщо такі випадки регулярні, то дитина вчиться зганяти свою злість не на батьках (бо робити це стосовно них заборонено, а іноді й небезпечно), а на однолітках.

Дитячі страхи і рівень стривоженості

Страхи виникають внаслідок постійного переживання тривоги, відсутності відчуття безпеки вдома і доброго емоційного контакту з батьками. Значну роль в цьому відіграє і так званий емоційний недогляд, коли в дитини є всі необхідні матеріальні ресурси, але її емоційним потребам не надають необхідної уваги.

дитина проявляє агресію

Як реагувати на агресію дитини у школі?

Як зазвичай батьки і вчителі вирішують проблеми, коли дитина проявляє агресію? Сваряться, пишуть скарги, перестають розмовляти, видаляються з батьківського чату в Вайбері. Але це навряд чи допоможе.

По-перше, коло причин надто широке (від сімейного чи педагогічного середовища до побічних чинників). По-друге, поки дорослі витрачають час на пошук винних, атмосфера в класі дедалі загострюється.

Ми звикли, що агресивна дитина – це обов’язково хуліган. Проте поводити себе агресивно можуть ВСІ діти. Не лише ті, яких усі вважають хуліганами, а й «відмінниця Поліночка», і «тихенька Ясочка, яка отримала 22 грамоти за участь у конкурсі «Колосок», і «тендітна Настуся, що виборола звання «Міс Школа». Час од часу кожна дитина проявляє агресію.

агресивна дитина

Міжнародний досвід з протидії насильства

3 стратегії у французьких школах

Міжнародний досвід з протидії насильства у школах охоплює всі сторони проблеми: булінг, кібербулінг, проблеми дітей з соціально незахищених родин та інші.

Починаючи з 90-х років минулого століття (коли проблема проявлялася особливо гостро), у Франції відбувалися масові протести протидії насильства у школах. Тоді французькі експерти зійшлися на трьох найефективніших стратегіях:

  • найкраще зупинити насилля допомагає його попередження
  • найефективніша боротьба з агресією – завжди у команді
  • налагодження діалогу з батьками сприяє боротьбі з агресією

Стратегія Колорадського університету

Одна з найуспішніших стратегій боротьби з насильством у школах розроблена в Колорадському університеті та має три рівні дії:

  1. Постійний та якісний моніторинг психологічної атмосфери шкільного середовища. До моніторингової команди входять адміністрація школи, консультанти (соціальний педагог чи психолог) та учнівська група підтримки. Головне завдання цього моніторингу полягає в тому, що соціально незахищені сім’ї отримують необхідну психологічну підтримку не після того, як стався насильницький інцидент, а до. Тобто більшість дітей (не лише з «соціальної групи», а практично всі) проходять необхідне тестування на рівень психологічного й соціального благополуччя. Прикро визнавати, проте сьогодні в Україні подібні тестування скасовані.
  2. Робота з класом. На цьому етапі застосовуються різні педагогічні підходи (уроки спілкування, конфліктології та роботи у команді). На цьому етапі можна визначити, яка саме дитина проявляє агресію та чому вона це робить.
  3. Індивідуальна робота. Включає в себе педагогічну, соціальну, психологічну підтримку (як жертв насильства, так і кривдників). Агресивну поведінку пояснюють виходячи з попереднього досвіду дитини та умов ситуації.

агресивна дитина

Нідерландська «програма життєвих навичок»

Важливим аспектом є те, що жодна система не може бути абсолютно ефективною, але командний підхід та діалог з батьками, очевидно, має переваги.

Цікавим є досвід Нідерландів та Ісландії, де слово «насильство» в профілактичній роботі навіть не вживають. Такий підхід називають: «Програмою життєвих навичок». В межах цієї програми педагоги мають допомогти дітям з різних кризових та ризикових категорій підвищити навички соціалізації та загальний рівень благополуччя.

Експерти з Норвегії переконані, що працювати лише з проблемами насильства – не ефективно. Треба допомагати дітям взаємодіяти між собою через навички гри, додаючи у навчальні години більше практики і тренінгів. Формуючи в дітей навички спілкування, педагоги довели, що так кожна дитина проявляє агресію у рази менше.

Зняття агресії у дитини у польських школах

Сучасні експерти в галузі освіти розглядають два напрямки, які необхідно розглянути й допрацювати:

  • Кількість дітей у класі. Педагогу важко встигати за тридцятьма дітьми. Сучасні освітні системи перенавантажені. Тому деякі школи шукають економічні шляхи для того, аби відкривати класи на 15 дітей, таким чином даючи їм більше індивідуального простору і уваги педагога.
  • Зменшення навантаження (насамперед, фізичного). Польські школи застосували просту логіку: щоб зменшити кількість конфліктів та бійок в коридорах, треба мінімізувати перебування учнів в чотирьох замкнутих стінах. Там облаштували місця, де можна вивільнити фізичну енергію на перерві і при цьому мати достатньо цікавих забавок.

Деякі з цих стратегій застосовані і в приватних українських школах. Проте вони мало розвантажують наплив дітей у державних закладах.

дитина проявляє агресію

Агресія в класі: поради для педагога

Цікаво викладати матеріал

Поділ дітей на слухняних і неслухняних досить суб’єктивний. Якщо дитина не б’ється, але постійно пліткує або тихенько робить «підляночки», вона теж проявляє постійну агресію. Якщо дитина чемно сидить на уроці, це не завжди означає, що вона слухняна і вихована. Просто її нервова система може бути менш збудливою й реактивною.

Іноді агресія у дітей виникає через надмірне психофізіологічне напруження і надлишок енергії. В той час, як у слухняних дітей енергії просто не вистачає. Не всі агресивні діти некеровані. Серед них потенційних антисоціалів не так вже й багато. Основні джерела агресії: брак активності, емоційне й фізичне перенапруження та нудьга під час навчання.

Педагог щодня має дбати про те, щоб не збільшувати академічне навантаження та викладати матеріал настільки цікаво, щоб в учнів навіть думки не виникало зірвати урок.

Задовольняти базові потреби

Школа – далеко некомфортне середовище для дитини. Якщо дорослі більш-менш можуть змусити себе працювати невиспаними, голодними та в понеділок зранку, то діти – ні. Дитина може бути втомленою і агресивною не тому, що їй не подобається урок, а тому, що її природньо все дратує. Адже дуже ймовірно, що базові потреби в їжі і сні не задоволені. Яка там математика, якщо думки тільки про їдальню.

Поживний сніданок і режим дня вагомо впливають на поведінку на уроках. Перекуси солодким на голодний шлунок спричиняють різке підвищення цукру в крові, до якого дитячий організм особливий чутливий. Від цього й перепади енергії – від сну і втоми до перебільшеної активності. Вчитель, звісно, не повинен задовольняти базові потреби учнів (це – обов’язки батьків), але наголошувати на цьому треба.

Якщо базові потреби дитини не задоволені – ефективно навчатися вона не буде.

дитина проявляє агресію

Пропонувати альтернативний вибір

Зазвичай у кожному класі є багато учнів з підвищеною енергією та схильністю до агресії. Вони можуть зривати урок за уроком, показово демонструючи, що їм нудно. В таких дітей високий енергетичний потенціал. І щоб уникнути порушення дисципліни, психологи рекомендують постійно тримати їх «у тонусі».

  • Можна давати додаткові завдання для підтримки інтересу до навчального процесу. Дитина має бути зайнятою. Як-то кажуть: всі гріхи від неробства.
  • Занадто вибагливим запропонуйте альтернативний вибір. Нехай дитина сама вирішить, буде вона креслити чи вирішувати задачу. Так дитина відчує власну свободу й менше сперечатиметься з вчителем.

Вчасно вивільняти надлишок енергії

Де нудьга – там і порушення дисципліни. Відлучення від колективної гри (йди посидь й подумай над поведінкою) – категорично неправильна стратегія стосовно підвищено активних дітей. Наслідки – помста у вигляді зірваного уроку. Тому, навпаки, більше фізичної активності! Пояснюйте батькам, щоб і вони давали дітям можливості для фізичної активності (щоб дитина могда «постояти на голові» не тільки в школі, а насамперед вдома).

Молодші школярі взагалі не здатні довго всидіти на одному місці. Учень злостиво тупотить ногою і цокає ручкою, хитається на стільці, розкидає речі однокласника. Це можна попередити – уроки з залученням фізичної активності, зміною місця, квестами, командної роботою. І «чемним» посидючим дітям «руханки» теж не завадять. Вчасно вивільняти надлишок енергії – і тоді надлишкова енергія просто не доходитиме до пікової точки.

Як діти з підвищеною дратівливістю реагують на заборони? Вони їх нівелюють. Якщо агресія у дитини вже достатньо накопичилися, учень може не бачити перешкод, порушуючи всі правила дисципліни. Заборони мають бути! Але наголошувати на них треба до того, як учень «як чайник пирхає агресією».

Коли дитина проявляє агресію менше

дитина проявляє агресію

Від багатьох шанованих вчителів чую: «Бавитися треба було в садочку». Але ж ігри чудово підходять не тільки для дошкільнят! Вони доцільні і в роботі з молодшими школярами і підлітками. Просто адаптуйте ігри до їх запитів. Дитина проявляє агресію менше, коли… грає!

В ігровій формі можна проводити профілактику дитячої агресії, вчитися не тільки бавитися, а й спілкуватися. Ви помічали, що деякі діти розповідають таблицю множення значно краще, ніж граються з однолітками? Бо рахувати їх вчили, а спілкуватися з однокласниками – ні. Але стосунки з однолітками дуже важливі для школярів. Якщо не вдається знайти справжніх друзів, не беруть в компанію, не кличуть бавитися, дитина може стати або жертвою, або агресором. І саме ігри допоможуть педагогу залучати всіх дітей, будуючи команду.

Візьміть на озброєння і ігрові вправи на розпізнавання емоцій, ігри для профілактики лайливих слів і образ, ігри на формування корисних навичок (наприклад, робити один одному компліменти). Підберіть ігри з наших статей у рубриці «Ігри для дітей і дорослих». Якщо цей матеріал був корисним для Вас, напишіть мені про це в коментарях під статтею.

© Ірина Іваськів

Тема «Дитина проявляє агресію» потребує комплексного і всебічного висвітлення. Тому згодом чекайте на заключну статтю з цієї важливої серії. А поки що погляньте на агресію у дітей з інших ракурсів, які ми описали в цих статтях:

Понравилась статья? Поделитесь ею!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.